Концепція розвитку школи - 10 Серпня 2012 - Рівненська ЗОШ
Вас вітає Рівненська ЗОШ
Неділя, 04.12.2016, 04:59
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 61
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Серпень » 10 » Концепція розвитку школи
23:32
Концепція розвитку школи
КОНЦЕПЦІЯ  РОЗВИТКУ  РІВНЕНСЬКОЇ  ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ
ОЧАКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

      ОБГРУНТУВАННЯ   КОНЦЕРТУАЛЬНОЇ   ІДЕЇ  РОЗВИТКУ ШКОЛИ.
Освіта сьогодні перебуває під глибоким впливом змін в сучасному суспільстві. Так, протягом останніх десятиліть в багатьох країнах світу та в Україні відбувалась зміна суспільної парадигми - від технократичної до індустріальної, від індустріальної до інформаційної. На розвиток освіти вплинули суспільні інтеграційні процеси, такі напрями розвитку суспільства, як глобалізація, демократизація, розпад союзу країн ядерного блоку, створення єдиного інформаційного простору тощо. Ці зміни відбулись такими темпами, що привели до потреби негайного перегляду та реформування освіти на всіх рівнях, оскільки існуючі системи не повністю відповідали сучасним запитам та потребували переорієнтації.

               Орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить вміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства, підготують молодь до нових ролей в цьому суспільстві. Саме тому важливим сьогодні є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати та управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись впродовж життя.
Які ж очікування стоять сьогодні перед українською школою? Завдання, що проголошені в стратегічному документі освіти - Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність в європейському та світовому освітньому просторі, формуванні покоління молоді, що буде захищеним та мобільним на ринку праці, здатним робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя. Такі позиції потребують від сьогоднішньої школи особливих підходів до оновлення змісту освіти та до застосування нових педагогічних підходів до навчання, впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які модернізують процеси в будь-якій галузі суспільства. Очевидно, що освіта потребує збалансування всіх чинників.
   Сучасна парадигма освіти орієнтує школу на реалізацію особистісно-орієнтованого навчання. Метою шкільної освіти є розвиток та виховання людини здатної впливати на особистісну освітню траєкторію, здатної при цьому порівнювати її із національними та загальнолюдськими досягненнями.
Особистісно-орієнтоване навчання передбачає:
   1. Визнання дитини суб'єктом розвитку, навчання та виховання, яка реалізує свої плани по відношенню до оточуючого світу в процесі суб'єкт-суб'єктних та суб'єкт-об'єктних освітніх впливів.
   2. Визнання здатності дитини до саморозвитку та права дитини на індивідуальну освітню траєкторію, індивідуальну траєкторію засвоєння освітніх галузей.
   3. Зміну позиції педагога на супроводжуючу по відношенню до діяльності учня.
   4. Пріоритет особистісного змісту освіти, який формується в процесі проходження індивідуальних освітніх траєкторій.
   5. Пріоритет продуктивного компоненту змісту освіти, який визначається в творчості учня, над репродуктивним компонентом, який потрібен для передачі учню технологій його освітньої діяльності, але не готової інформації та знань.
Сьогоднішня соціальна ситуація диктує потребу у випускнику школи, який володіє засобами та ресурсами збереження та розвитку себе як особистості, який адекватно реагує на зміни в суспільстві. Замовлення суспільства до освіти полягає в потребі до творчої особистості, яка вміє самовдосконалюватися; здатна, реалізуючи себе, розв'язувати проблеми суспільства; яка вміє застосовувати знання та навички в оточуючому середовищі, яке постійно змінюється; може стати успішним в своїй обраній діяльності. Це передбачає побудову такого освітнього простору, в якому кожен учень може самовизначитися, знайти свою професію та себе в ній , прожити в школі ситуацію успіху в розв'язанні навчальних проблем.
Для досягнення нових цілей освіти школа обирає для себе стратегічну ідею - розвиток соціальної компетентності школярів, яка є основою універсальної, здатної до динамічного розвитку особистості. Для формування навичок соціальної компетентності необхідно створити умови для розвитку основних трьох складових соціальної компетентності : 
інтелектуальної компетентності  і її розкриття (вміння та навички, які формуються у учнів в процесі предметного розуміння і які спонукають до появи високого рівня "особистісного знання", які використовуються для розв'язку нестандартних ситуацій);
ситуативного самовизначення (уміння робити відповідальний вибір на підставі особистих якостей, здібностей та задатків);
культури співвіднесення (системи діалогічного сприйняття ціннісних позицій, коли учень в змозі виділити та сформувати особисту ціннісну позицію та співвіднести її з позиціями інших та знайти оптимальне рішення).
           МІСІЯ  ШКОЛИ:
створення організаційних, науково-методичних, інформаційних, ресурсних умов, які сприяють всебічному розвитку особистості, задоволенню інтелектуальних, творчих, емоційних  та  соціальних потреб;
забезпечення науково-практичної підготовки талановитої молоді, виховання дитини як громадянина країни, національно свідомої.
  
ГОЛОВНІ  ЗАВДАННЯ ШКОЛИ:
задоволення потреб у здобутті загальної середньої освіти на рівні державних стандартів;
різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі вивчення і врахування її особистісних здібностей, інтересів, потреб;
виховання морально, психічно і фізично здорового покоління;
формування соціальної і громадської позиції, високого рівня правової, екологічної, духовної, моральної  культури;
розвиток творчих здібностей учнів, здатності до самостійного отримання та застосування знань і навичок;
підтримка обдарованих дітей та молоді;
створення умов для професійного самовизначення.
         ОСНОВНІ  НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ШКОЛИ:
особистісно-орієнтований підхід;
психологізація навчально-виховного процесу;
оновлення навчально-виховного процесу на основі інноваційних освітніх технологій;
інформатизація та комп’ютеризація навчально-виховного процесу;
переорієнтація навчально-виховного процесу на принципах співробітництва і співтворчості учнів і учителя;
впровадження технологій проектування управління.
       ОСНОВНІ  ПРИНЦИПИ  ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛИ:
Перший принцип – принцип єдності і диференційованості у змісті освіти, який містить у собі такі основні рівні:
рівень загально-людських цінностей, що відповідають освітнім стандартам і нормам світової культури;
рівень державний – ядро змісту освіти, єдине для всіх шкіл України;
рівень національно – соціальний, що враховує особливості, властиві національному і соціальному розвитку України;
рівень регіональний, що відповідає культурним, соціально-політичним, економічним особливостям південно-східної України;
рівень місцевий, що відбирає в зміст освіти особливості Очаківського району, Миколаївської області;
рівень загальношкільний, що відповідає його спрямованості, профілю, спеціалізації, типу, традицій, що передбачає насичення освіти економічним змістом;
рівень індивідуальний, що враховує можливості і бажання учня і вчителя.
Другий принцип – принцип гуманізації змісту освіти.
   Спираючись на прогресивні ідеї діалектики, уявлення про гуманістичну спрямованість діяльності людини, освіта доповнюється і розширюється філософією про сенс життя і призначення людини, про поняття духовності, про загально-людські цінності.
Третій принцип – принцип розвиваючого характеру навчання.
 він передбачає саморозвиток особистості і вимагає пріоритетності в процесі навчання мотиваційних  аспектів освіти.
Четвертий принцип – принцип педагогічної підтримки, співробітництва та співтворчості між  учителем і учнем. Ставлення до дитини як до суб’єкта власного саморозвитку, направлення на самоствердження його індивідуальності.
П’ятий принцип – індивідуалізація  та диференціація навчання.
  Цей принцип реалізується у творчому розвитку кожного учня з урахуванням різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та дієво- практичній сферах.
Цей принцип вимагає організації профільного навчання, застосування нових навчальних програм і підручників, навчання дитини за особистим планом тощо.
Шостий принцип – принцип оптимізації навчально-виховного процесу – передбачає досягнення кожним учнем найвищого рівня знань, умінь, навичок і розвитку творчих здібностей.
Сьомий принцип – це принцип відкритості і динамічності освіти, що передбачає її постійний розвиток і саморегуляцію.

          СТРУКТУРА ШКОЛИ:
   Рівненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів складається з трьох ступенів навчання. Кожний ступінь визначається терміном навчання, відповідною організацією навчально-виховного процесу.
 Школа має початкову, основну і старшу школу.
Школа І ступеня (початкова) – перший структурний підрозділ навчального закладу, є чотирирічною (1-4 класи). До неї вступають діти, яким до 1 вересня виповнилося не менше як 6 років і які за результатами медичного і психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, а також діти семирічного віку, які з об’єктивних причин не почали навчання в школі.
  Школа І ступеня,зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток.
 Пріоритетами в початкових класах є виховні, загально навчальні і розвивальні функції.
 У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність ( уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логіко мовленнєвими, пізнавальними і контрольнооцінювальними уміннями і навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному і природному оточені, співпраці в різних видах діяльності.
Освітніми результатами цього ступеня навчального закладу є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння й навички, узагальнені знання про рідний край, реальний світ у його зв’язках і залежностях, національна самосвідомість та екологічна культура. У молодших школярів достатньо розвинені мислення, увага, пам'ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно цілісного ставлення до праці, мистецтва, здоров'я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.
Основна школа (5-9 класи)
Цей ступінь дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання  освіти і профілю навчання. на цьому етапі завершується формування цілісної культури світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти і застосовувати знання.
  Завершаючи школу ІІ ступеня, учні мають сформовані загально навчальні уміння і навички, володіють навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання.
Старша школа (10-11 клас)
 Старша школа передбачає обов’язкове засвоєння рівня загальної середньої освіти, ерудицію та кругозір відповідно до вікових особливостей, розвиток спеціальних та практичних здібностей, забезпечення професійної орієнтації учнів, підготовка їх до вступу у вищі навчальні заклади. 

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

Реалізація мети і основних завдань  школи забезпечить:
творче зростання дитини;
зміцнення самосвідомості особистості, її національної гідності;
прагнення до пошуку, дослідження, успіху;

бажання творчо зростати та самовдосконалюватися.


Переглядів: 1724 | Додав: OCBITA | Теги: Концепція розвитку школи | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Серпень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites
  • Copyright MyCorp © 2016
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz